Соснівське навчально-виховне об'єднаня "ЗОШ І-ІІІ ст...
Головна | Історія ДНЗ | Реєстрація | Вхід
 
Понеділок, 23.10.2017, 19:55
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Друзі сайту
  • Жовтнева ЗОШ
  • Гайшинське НВО
  • Дем'янецька ЗОШ
  • Хоцьківська ЗОШ
  • Дівичківська СЗОШ
  • Полого-Вергунівська ЗОШ
  • Пристромська ЗОШ
  • Улянівська ЗОШ
  • Ковалинське НВО
  • Гланишівське НВО
  • Світанківське НВО
  • Циблівська ЗОШ
  • Ташанське НВО
  • Форма входу

    Історія ДНЗ

       Поява першого дитячого садка в селі Соснова датується 1933 роком.

       Передумовою цього була колективізація, яка запроваджувалась в Україні на початку 30-х років. В селі Соснова у 1933 році були організовані два колгоспи "Нове життя" та "Незаможне". В 1932 році вони об’єдналися в один колгосп під назвою "Нове життя", але заможні селяни не пішли в колгосп. Під керівництвом комуністів загальні збори села постановили за невиконання хлібозаготівель, за ворожі дії проти колгоспу розкуркулити заможніх селян, а саме Марченка, Задорожнього, Орфані, Клименка та ін. Сім’ї розкуркулених були вигнані із власних будинків і відправлені на виселки.

       Перший соснівський дитсадок і розмістився в хаті куркуля Орфані Якова, сім’ю якого виселили в Баришівку. Будинок був, як на ті часи добротний, біля будинку був хороший сад. Помешкання знаходилося на краю теперішнього господарського двору колгоспу, між МТФ і школою, зараз огород Рокитного Анатолія Васильовича.

       Не з великих розкошів появився цей дитячий садок, а з великої народної біди. Припадає він на час голодомору 1933 року. Першими вихованцями цього дитячого садка були діти, які залишилися без опіки батьків, або ті, яких батьки вели, щоб врятувати від голодної смерті. Колгосп виділяв скудні продукти, щоб погодувати малюків. Основною їжею був, так званий, суп-шліхта. Часто батьки помирали з голоду і діти залишались в дитсадку постійними мешканцями. Ось як свідчить колишня вихованка цього дитсадка Іщенко Анастасія Михайлівна - … тато вже помер, а мама уже теж була пухла. Вона взяла мене за руку і повела в дитсадок. Там вона передала мене жінкам, які працювали в дитсадку. а сама пішла не додому, а зовсім в іншу сторону, в сторону хутора Радянського. Я цілий день проплакала, сидячи на підвіконні. Одна із жінок, які доглядали дітей, сказала: "Що ця дитина собі виплаче – долю чи недолю". Так і вийшло мама уже більше не прийшла. Вона померла голодною смертю, а я залишилася жити у дитсадку.

       Спочатку таких дітей було четверо. На день приводили ще дітей, батьки яких працювали у колгоспі. Їх ввечері забирали потім додому, а ці діти були у дитсадку весь час. Це були дівчатка: Настя із Соснови, Настя із Радянського, та ще звідкись Варка і Наташа.

       Через кілька років, коли діти-сироти підросли, їм виділили інший будинок, на Новоселиці, де знаходиться теперішній історичний музей. Сюди ще привезли 29 дітей-підлітків із Переяслав-Хмельницького інтернату, щоб діти привчались до сільськогосподарської праці. Правління колгоспу "Нове життя" на чолі з головою Золотухою Г.І. виділяло деякі ресурси на утримання цього, як називали "патранату". В основному діти харчувалися шліхтою, сухими фруктами, взимку часто голодували. Медичне обслуговування було на низькому рівні, діти часто потерпали від заразних хвороб: кіру, корости, дизентерії, їх заїдали воші. На допомогу дітям приходили жінки, працівники цього "патранату", вони самотуж боролися із дитячими хворобами. Очевидці розповідають, що жінки, щоб вивести коросту, натирали дітей золою, а потім "синім каменем" (це був мідний купорос). Це було дуже боляче. мідний купорос роз’їдав шкіру, діти кричали, вищали, їх страшно пекло. але в результаті хвороба кидала. Цей "патранат" існував аж до війни 1941 року.

       А дитячий садок для дошкільників так і залишився у колишньому будинку Якова Орфані. З великою шаною згадують у селі першу завідуючу Стапанченко Тетяну Ільківну, яка докладала багато зусиль, щоб в ті важкі часи налагодити побут малюків. Тут працювали поварі та няні: Малишко Мотря, Малишко Ганна Іванівна, дуда Одарка, і Катерина Остапівна (прізвище не відомо).

       Кожен рік життя в колгоспі приносив нові успіхи. Колгосп перейшов на багатозмінну сівбу, стало розвиватися огородництво, садівництво, тваринництво. Великих успіхів добилися у вирощуванні породистих коней.

       На фоні загальних змін покращилось і становище дитячого дошкільного закладу. Кращим став побут і харчування в дитсадку. Садочок в селі був необхідний так. як колгоспна праця забирала у дорослих весь вільний час, і якщо в сім’ї не було дідуся чи бабусі то найбільша надія у вихованні дітей покладалася на садок-яслі.

       В Соснові у кінці 30-х років існувало 2 дитсадки-яслі. Крім названого дитсадка був організований дитсадок на Хуторі куркуля Клименка (зараз біля садиби Малишка Василя Григоровича). Батьки водили дітей у дитсадок, який був ближче до їхньої домівки. Працювали дитсадки сезонно із травня місяця до листопада, поки закінчувались польові роботи. Метою цих дитячих закладів був в основному догляд дітей. Навчання, як таке, не здійснювалось. Дітей знайомили з навколишнім, привчали до праці. Обслуговуючому персоналу працювати було важко, тому що всі роботи виконувались вручну. Самі носили воду для різних потреб, рубали дрова, опалювали груби чи печі, прали білизну вручну, носили продукти із комори. Ці дитсадки існували аж до початку Великої Вітчизняної війни. Під час німецької окупації вони припинили свою роботу.

       У післявоєнні роки дитсадок знову став до ладу, на хуторі це була гарна хата із залізним дахом, біля хати ріс садок. Довгий час завідуючою тут працювала та ж Степаненко Тетяна Ільківна. Це була енергійна трудолюбива жінка. Нянею працювала Мринська Наталка, деякий час Чорнобай Ольга Василівна (після перенесеної операції). А взагалі працювали в дитсадку жінки, яким за станом здоров’я визначали легку роботу.

       Колгоспники на полях важко працювали, не вистачало техніки, робочих рук, працювали від зорі до зорі. Дитячий садок теж працював з раннього ранку до вечора, поки батьки не вернуться з роботи і не заберуть дітей.

       В будинку Клименка на Хуторі дитсадок існував аж до середини 60-х років. З середини 50-х років почала працювати в дитсадку поваром Гвоздик Любов Іванівна, яка на цій роботі проробила до пенсії, біля 25 років.

       У 50-х роках дітей у Сосновій було багато, дитсадок відвідувало до 80-ти осіб. Тому, щоб забезпечити потреби села, у центрі, поряд із сучасною школою у куркульському будинку в 1959 році було ще відкрито один дитсадок. Перед відкриттям цього дитсадка тоді молода дівчина Чорнобай Галина Захарівна була направлена на 2-х місячні курси по підвищенню кваліфікації дошкільних працівників. По закінченню курсів вона 2 роки працювала завідуючою. Разом з нею працювали в дитсадку няня Малишко Ганна Павлівна, вихователь Рокитна Марія Іванівна, повар Грантовська Пріська.

       В 1960 році в січні місяці в м. Переяслав-Хмельницькому проходили перепідготовку завідуюча Чорнобай Ганна Захарівна та повар Грантовська Пріська. В цьому дитсадку також працювала Степанченко Катерина Максимівна, Малишко Евдокія, Малишко Ганна Федорівна, Карпенко Катерина.

       Так як в селі було два дитячі садки, то навантаження на них було меншим. В дитсадку в центрі села було 16 дітей, з ними організовувались екскурсії в природу, прогулянки, деякі фізкультурні заняття, бесіди по ознайомленню з навколишнім, вивчались ігри та пісні.

       В середині 60-х років дитячий садок був переведений в одне приміщення, куркульську хату Орфані Дмитра (находилась вона між теперішнім млином і коморою колгоспу), завідуючою тут працювала Степанченко Марія Степанівна, поваром Гвоздик Любов Іванівна, вихователькою була молода дівчина Дейнега Ніна Луківна, також працювали тут Ошкало Пріська, Малишко Ганна Павлівна, Малишко Оришка Мусіївна. Дітей було багато до 80 чоловік, крім того, що роботи по обслуговуванню дітей виконувались вручну, велась також деяка виховна робота. Медичне обслуговування проводилось сільськими медичними працівниками Степанченко Галиною Леонтіївною та Малишко Софією Григорівною. Також відвідувала дошкільний заклад і районна санепідемстанція. В пристосованому приміщенні та ще з великою кількістю дітей було важко дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог, правління колгоспу вирішує будувати нове приміщення дитсадка.

       У 1972 році вперше у селі Соснова став до ладу дитсад за типовим проектом. Будинок був розрахований на 50 дітей – дві вікові групи ясельного і дошкільного віку. Загальна площа приміщення 360 м2., присадибна ділянка 0,2 Га. працювали 6 днів на тиждень по 9 год. на добу, але в час гарячих польових робіт, робочий день в дитсадку тривав 12-13 год, пристосовуючи роботу дитсадка до тривалості праці батьків. З першого дня роботи цього дитсадка 10 років працювала нянею Гарматій Ольга Михайлівна, поваром Гвоздик Любов Іванівна.

       За період з 1972 по 1997 рік в дитсадку:

    Працювали завідуючими:

    • Охоба Людмила Анатоліївна
    • Рокитна Марія Федосіївна
    • Юніна Ніна Іванівна
    • Лісяна Ольга Давидівна
    • Сенько Галина Дмитрівна
    • Дейнега Марія Григорівна
    • Степанченко Ольго Петрівна
    • Гордієнко Раїса Франківна
    • Кузьменко Лариса Іванівна
    • Коноваленко Віра Василівна
    • Бабій Катерина Володимирівна

    Вихователями працювали:

    • Усик Тетяна Іванівна
    • Сенько Галина Дмитрівна
    • Степанченко Ольга Петрівна
    • Коноваленко Віра Василівна
    • Яковленко Олена Олександрівна
    • Бабій Катерина Володимирівна
    • Чорнобай Світлана Миколаївна

    Поварами працювали:

    • Гвоздик Любов Іванівна
    • Дейнега Марія Григорівна
    • Герасько Віра Павлівна
    • Пліщенко Надія Василівна
    • Миндрик Тетяна Володимирівна
    • Федько Людмила Анатоліївна
    • Богач Вікторія Володимирівна

    Нянями працювали:

    • Гарматій Ольга Михайлівна
    • Рій Надія Миколаївна
    • Дуда Ганна Іванівна
    • Гвоздик Марія Ігорівна
    • Красуцька Світлана Геральдівна
    • Коваленко Любов Дмитрівна

       Із середини 70-х років дитячий садок став постійно діючим. Із старшими дітьми стали проводитися регулярні заняття, згідно програми виховання дітей в дитсадку. Особлива увага зверталася на навчально-виховну роботу в підготовчій до школи групі.

       З 1986 по 1989 рік в дитсадку перебував 0 клас шестиліток з яким працювали вчителі початкових класів Девко Галина Василівна, Синявська Валентина Василівна, Савчук Ірина Михайлівна, а вихователь дитсадка працював з меншими дітьми.

       В новому приміщенні дитсадка були створені всі умови для круглорічного перебування дітей: централізоване водопостачання, водяне опалення, каналізація. Силами колгоспу проводились регулярні ремонти приміщення. Дитсадок був забезпечений меблями, білизною, іграшками, покриттям для підлоги, всім кухонним і навчальним обладнанням. Особливого розквіту дитсадок набув при головах правління колгоспу імені Леніна Гордієнку Івану Макаровичу, Кузьменку Дмитру Ничипоровичу.

       У 1990 році за результатами обласного огляду-конкурсу на кращу організацію суспільного дошкільного виховання на селі завідуюча ДДЗ Коноваленко Віра Василівна була нагороджена грамотою міністерства освіта.

       З дітьми регулярно проводилась навчально-виховна робота, згідно програми, організовувались творчі, сюжетно-рольові ігри, ляльковий і тіньовий театри. дітей радували свята Нового року, мамине свято, свята пов’язані з порами року "Золота осінь", "Весна – днем красна". Діти любили ходити на екскурсію в природу та на с/г виробництво. Біля дитсадка були посаджені фруктові та декоративні дерева, майданчик обгородили парканом. З міста Черкаси було привезено спеціальне обладнання для ігрової і спортивної площадок дитсадка. Тут були каруселька, качалки, машина, літаки, ракета, гімнастичні драбинки та ін.

       Із сіл Сомкова Долина та Радянське теж привозили дітей автобусом тому, що всі 3 села об’єднувались одним колгоспом. З дітьми приїздила няня Чорнобай Любов Миколаївна, потім Ружицька Любов Олександрівна.

       В 90-ті роки почало занепадати господарство колгоспу ім. Леніна. Як приміщення так і роботі дитсадка стало приділятися із сторони колгоспу все менше уваги. Давала взнаки недостача коштів відтягувалися строки капітального ремонту приміщення, що з часом привело до його аварійності, непридатності до перебування в ньому дитячого закладу.

       За рішенням правління КСП ім. Леніна та за згодою Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації під дитячий садок було передано частину приміщення ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Соснова.Тут працюють: завідуюча Степанченко О.П., вихователем Бабій К.В., нянея Красуцька С.Г., поваром Богач В.В. Переобладнання приміщення проходило не в кращі часи як для країни в цілому, так і для КСП ім. Леніна Збідніле господарство не мало змоги кращим чином обладнати дитсадок. Все обладнання було перевезено із старого приміщення і обладнано в Соснівській ЗОШ. За останні 5-6 років до матеріального становища ДЗ майже нічого не додалося.

       В 2002 році реорганізовано школу і дитячий садок і було утсворено Соснівське навчально-виховне об'єднання загальноосвітня школа - дитячий навчальний заклад. Керівником закладу є Красуцький А.В., вихователем Бабій К.В., помічником вихователя Рокитна Л.А.

       Допомогу у зміцненні навчальної та матеріальної бази заклад отримує від керівництва П.П. "Соснова" і батьків.

       В середньому ДНЗ відвідує 11 дітей. Навчання та виховання дітей дошкільного закладу здійснюється за Базовою програмою розвитку дитини "Я у Світі". Відповідно до змін до Закону України "Про дошкільну освіту", діти, які досягли 5-тирічного віку обов'язково повинні відвідувати дошкільний заклад. Із цими дітьми заклад працює за Програмою "Впевнений старт".

    Пошук
    Календар
    «  Жовтень 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
          1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031
    Корисні посилання

    Copyright SNVO © 2017Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz